Що повинен уміти дошкільник?
Як оцінити психічний розвиток дитини? Як визначити, чи відповідає він віковим нормативам? На це питання, безумовно, краще шукати відповідей у фахівців - педагогів, психологів. Саме вони, використовуючи надійні методики, діагностують рівень розвитку уваги, сенсорики, пам'яті, мовлення, мислення. Але під час обстеження у фахівців навряд чи буде можливість перевірити наявність у дитини всіх конкретних умінь, якими вона повинна володіти "на свій вік".
Погодьтесь, навіть добре розвинена і розумна дитина може мати свої слабкі сторони: хтось не вміє добре малювати, хтось не може запам'ятати потрібну кількість слів, у когось - проблеми зі зв'язним мовленням. Це залежить від особливостей психофізичного розвитку кожної дитини, її здібностей і схильностей, а також від того, як з нею займались дорослі.
У дітей з особливими освітніми потребами відсутність певних умінь, які очікуються від дитини цього віку, може бути обумовлена і наявним порушенням, і загальними труднощами у засвоєнні знань і вмінь від дорослих. Наприклад, дитина, яка погано чує, не тільки матиме недорозвиток мовлення, але й буде значно відставати за рівнем знань про оточуючий світ.
Готуючи дитину з особливими освітніми потребами до школи, не слід забувати про те, що шкільна освіта базується на тому життєвому досвіді, уявленнях, уміннях, які були отримані раніше. І це далеко не тільки знання кольорів, величин, літер та цифр... Систематичне вивчення мови, природознавства, чисел, величин буде надзвичайно утруднене без належного підґрунтя - уявлень та вмінь, здобутих дошкільником.
Пропонуємо до Вашої уваги орієнтовні переліки вмінь для дітей різного віку з книг О. М. Зємцової "Грамотійко". Ці переліки орієнтовані на нормотиповий розвиток, тому до їх використання для оцінки дітей з особливими освітніми потребами треба підходити творчо, сприймати їх не як ще одне підтвердження відставання, а як орієнтири для подальшої роботи. Відповідно, обирати перелік для оцінювання треба не за календарним віком, а виходячи з реальних можливостей дитини.
Якщо дитина має порушення зору, слуху, мовлення або рухової сфери, то треба організувати обстеження з урахуванням її обмежень. Завдання треба адаптувати так, щоб дитина мала змогу їх зрозуміти та виконати, виходячи з власних можливостей.
Ще одне важливе зауваження. Досвід показує, що дуже часто батьки завищують можливості власних дітей щодо виконання завдань. В одних випадках вони несвідомо підказують дитині вірну відповідь (або дитина вгадує, спостерігаючи за реакцією мами чи тата), в інших - відзначають для себе тільки вірні відповіді, а невірні ігнорують. Можливе і, навпаки, заниження батьками оцінки можливостей дитини. Про це треба пам'ятати і намагатись бути об'єктивними. В цьому може допомогти сторонній спостерігач: попрохайте когось з друзів посидіти поруч під час ваших занять з дитиною і потім обміняйтесь враженнями.
До речі, серія книг "Грамотійко" допомагає батькам організувати цікаві і змістовні заняття з дитиною вдома, тому, якщо Ви з ними ще не знайомі, радимо їх хоча б переглянути. Всі діти мають можливість розвиватись! І найкраще вони розвиваються в ході цікавої спільної діяльності з дорослими!
Коментарі
Напишіть свій коментар