У перших двох постах я ділився деякими думками щодо типової програми як рекомендованої МОН в якості зразкової з тієї чи іншої освітньої галузі, а також пропозиціями щодо вирішення ситуацій вибору між адаптованою та модифікованою освітніми програмами та можливими варіантами впровадження адаптацій у навчальному процесі. Саме більш-менш ґрунтовному розкриттю особливостей створення і реалізації адаптованої освітньої програми був присвячений другий пост, оскільки, як вже попередньо зазначалося, більшість учнів з особливими освітніми потребами потребує саме АДАПТАЦІЙ у навчальному процесі. І це з одного боку найбільш поширений і відносно простий (відносно МОДИФІКАЦІЇ) варіант створення індивідуальної навчальної програми асистентом вчителя / вчителем закладу загальної середньої освіти під час роботи в інклюзивному класі зі школярем з особливими освітніми потребами. З іншого боку, хоча МОДИФІКАЦІЇ зустрічаються набагато рідше у практиці, аніж адаптації, однак у той же час саме вони є ще найбільш ресурсоємкими у плані зміни індивідуальної навчальної програми учня, створення індивідуального навчального плану, побудови ефективної взаємодії у діадах «учень з ООП – асистент вчителя», «учень з ООП – вчитель», а також «учень з ООП – учні без особливих освітніх потреб», а також подальших більш складних тріадах тощо. 
І на жаль, інформації щодо того, в яких саме напрямках і яким саме чином це можливо здійснювати у ЗЗСО (втім, і ЗДО), доволі небагато і носить вона часто доволі розпливчастий загальний характер. Тому у цьому пості я спробую початково окреслити з невеличким практичним уклоном основні аспекти і нюанси побудови вже МОДИФІКОВАНОЇ ОСВІТНІЬОЇ ПРОГРАМИ (МОП). Отже, поїхали!
Як свідчить досвід, доволі частою є практика, коли учні з особливими освітніми потребами (ООП), проходячи медичне обстеження, отримують відповідний діагноз від лікарів (часто у вигляді букво-цифрового коду (наприклад: F067, F70.1, F90.0 тощо), при сутність якого батьки і педагоги не завжди мають чітке уявлення). Інформацію про це мною з колегами викладено у одному з розділів нашої книги — «Практичний психолог в інклюзивно-ресурсному центрі. (Блок «Молодший шкільний вік»)». Однак навіть наявність і знання діагнозу не дає педагогічним працівникам справді достатню кількість релевантної (тобто дійсно потрібної) інформації, яку б вони могли застосовувати на практиці у навчально-виховному процесі з дітьми із ООП у закладі освіти. 
Поки що буду подавати опис МОП переважно для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами у загальнооосвітній школі, однак багато положень будуть справедливими і для закладів дошкільної освіти
Як показує практика, педагогічним працівникам ЗЗСО потрібна, з одного боку, інформація про сильні і слабкі сторони дітей з ООП, а з іншого – також інформація про реальний досвід навчання дітей та шляхи забезпечення їхньої участі у загальному освітньому процесі. 
Як попередньо зазначалося  у першому пості, модифікованої програми потребуватимуть учні наступних категорій ООП — це діти з порушеннями інтелектуального розвитку різного ступеня тяжкості, а також деякі діти із складними порушеннями, у яких порушення інтелектуального розвитку поєднуються з дефіцитарним розвитком (порушенням зору, сліпоглухотою, порушенням опорно-рухового апарату) або із розладами аутистичного спектру (РАС).
Взагалі, для визначення потреби дитини з ООП в адаптованій (АОП) чи модифікованій освітній програмі (МОП) слід дати відповіді на наступні запитання (у книзі це відображено мною наочно через схему, оскільки я візуал, але гадаю і так буде зрозуміло):
- Чи здатен учень з ООП приймати участь у навчальному процесі на рівні з іншими школярами? Якщо буде відповідь «Так» – тоді такої потреби немає, орієнтуємося на типову освітню програму школи (ТОП). Якщо ж відповідь «Ні», то треба поставити  додаткові уточнюючі запитання.
- Чи зможе учень приймати участь у навчальному процесі на рівні  з іншими школярами, якщо прилаштувати освітнє середовище? Якщо «Так», то  орієнтуємося на адаптовану освітню програму (АОП), в іншому випадку – здійснюємо подальше уточнення.
-  Чи зможе учень приймати участь у навчальному процесі на рівні з іншими школярами, якщо застосувати додаткові методи та прийоми навчання? Якщо відповідь «Так», то також орієнтуємося на АОП.
А от якщо відповіді на всі питання будуть «Ні», то слід орієнтуватися на модифіковану освітню програму (МОП).
Опрацьовуючи Висновки ІРЦ за напрямами, пам`ятаємо, що в графі “Рекомендації” відповідні записи трактуються як вказівки, у яких зазначаються особливості модифікації в навчально-виховному процесі відповідно до категорії ООП (це, так би мовити, внутрішні ресурси дитини). Вивчаючи рекомендації, необхідно памʼятати про характерне для багатьох категорій ООП зниження загальної психічної і, зокрема, пізнавальної активності, що зумовлює звуження запасу знань дитини у цілому, уявлень про оточуючих світ і про себе; про зниження довільності багатьох психічних процесів; про незрілість мотиваційної сфери таких учнів; про поширені порушення розумових процесів і мовлення особливих дітей.
Своєрідною базою, що покликана забезпечити успішну реалізацію ефективного навчального процесу для дітей з особливими освітніми потребами перерахованих категорій, є створення ІНДИВІДУАЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ, яка розробляється для тих учнів, що потребують певних АДАПТАЦІЙ чи МОДИФІКАЦІЙ через особливості сприймання інформації, когнітивного розвитку, поведінкових особливостей. Розкриттю сутності АДАПТОВАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ, на якій має базуватися індивідуальна навчальна програма для дітей без порушень інтелектуального розвитку та деяких інших категорій ООП із складними порушеннями було присвячено пости 1 і 2. Тож тепер черга посту № 3.
Коротко пригадаймо: у разі модифікації освітніх програм ми звертаємось до типових освітніх програм СПЕЦІАЛЬНИХ закладів загальної середньої освіти, вибір яких регламентується відповідним наказом МОН України (див. Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з ООП у ЗЗСО у 2021-2022 н.р.). Додаткова інформація про АОП / МОП та посилання на ті чи інші додатки / таблиці програм спеціальних ЗЗСО — у книзі. 
У разі МОДИФІКОВАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ слід орієнтуватися на Типову освітню програму освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти (СЗЗСО) – про можливі варіанти добору таких програм є інформація у спеціально розроблених таблицях у книзі «Практичний психолог в інклюзивно-ресурсному центрі. Блок «Молодший шкільний вік». У разі впровадження модифікацій відсоток від Типової освітньої програми спеціальних ЗЗСО становитиме орієнтовно 40% і більше відсотків і саме вона має більше, як на мене, слугувати базою, основою для МОДИФІКОВАНОЇ освітньої програми. В цьому разі команда психолого-педагогічного супроводу (зокрема, асистент вчителя і вчитель) «підганяє» та узгоджує цю програму СЗЗСО для дітей з особливими освітніми потребами як базу до Типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти (ТОП). Краще, щоб учень з ООП у разі модифікації засвоїв менший обсяг знань через наявні порушення інтелектуального розвитку, ніж інші його однокласники, які не мають ООП, але навчився найважливішого з того, що він має знати, щоби успішно соціалізуватися і інтегруватися у суспільне життя. У той же час зазначається, що модифікація передбачає (має на увазі), що дитина з ООП здатна опанувати навчальний матеріал ТОП закладу загальної середньої освіти за умови суттєвої модифікації їх змісту з урахуванням особливостей її психофізичного розвитку. Розумію це так, що учень з порушенням інтелектуального розвитку під час навчання не має засвоїти той самий зміст і обсяг матеріалу і не вивчає всі навчальні прдемети, які передбачені ТОП загальнооосвітньої школи, однак здатен здійснювати успішне навчання у закладі освіти на рівні з іншими дітьми без ООП за умови уведення доцільних модифікацій типової освітньої програми ЗЗСО,
Однак все ще залишається актуальним питання: А ЯК САМЕ МИ ЦЕ МОЖЕМО РОБИТИ?
Перш за все, у питанні реалізації модифікацій варто дотримуватися методологічного принципу «Лезо Оккама» (звучить як “Не варто залучати нові сутності без крайньої на те необхідності”) через РОЗУМНЕ застосування модифікацій у навчальному процесі, коли ми вносимо ДОРЕЧНІ модифікації лише тоді, коли вони дійсно потрібні (у залежності від ступеня інтелектуальних уражень та особливостей сприймання дитини з ООП), використання яких має бути виправданим для забезпечення права на здобуття загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами. Адже кількість модифікацій в освітній програмі і у навчальному процесі у разі порушень інтелектуального розвитку легкого ступеня повинна бути меншою, ніж у разі, скажімо, порушень інтелектуального розвитку середнього ступеня або поєднання порушень інтелектуального розвитку легкого ступеня з дефіцитарним розвитком або розладами аутистичного спектра.
Що це значить на практиці?
У різних частинах розробленої МОДИФІКОВАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ педагогами ЗЗСО можуть ОДНОЧАСНО використовуватись як адаптації, так і модифікації, а також частини типової освітньої програми (з певної частини навчальних предметів). Це значить, що учень з ООП може:
    1) бути ЗВІЛЬНЕНИМ ВІД ВИВЧЕННЯ окремих навчальних ПРЕДМЕТІВ, які входять до ТОП загальноосвітньої школи, проте відсутні у програмах для спеціальних закладів загальної середньої освіти, а особливості його психофізичного розвитку не дозволяють учню з ООП опанувати відповідним навчальним матеріалом з цих предметів. Наприклад, здобувачі освіти з порушеннями інтелектуального розвитку та складними порушеннями у ЗЗСО не вивчають такі предмети, як «Іноземна мова» або «Біологія», а глухі діти – не вивчають предмет «Музичне мистецтво»; 
    2) мати ОДНОЧАСНО МОДИФІКАЦІЇ (зміна змісту матеріалу і концептуальної складності завдань) з одних навчальних предметів ТА АДАПТАЦІЇ (без зміни змісту і рівня складності) – з інших предметів, якщо дитина з ООП здатна опанувати навчальним матеріалом з цих предметів у повному обсязі та за відносно незначної допомоги з боку вчителя / асистента вчителя. Наприклад, учні з порушеннями інтелектуального розвитку можуть вивчати аж до старших класів предмет «Математика», але вони не вивчають предмети «Алгебра» і «Геометрія», предмет «Фізика і хімія у побуті» – для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку (як своєрідна інтеграція та замість предметів «Фізика» та «Хімія»). З іншого боку, за достатньої інтелектуальної збереженості вони можуть вивчати за допомогою лише адаптації «Українську мову». Тут варто орієнтуватися на опис компетенцій і рекомендації від фахівців ІРЦ, а також спостереженнях асистента учителя. Якщо говорити про СКОРОЧЕННЯ ЗМІСТУ навчального матеріалу, то воно може виражатися у: 
    • модифікації навчального плану (створення індивідуального навчального плану) або освітніх цілей для конкретної дитини зі меншою / зміненою кількістю годин;
    • внесенні змін до характеру і концептуальної складності навчальних завдань; 
    • визначенні мінімального змісту, який необхідно засвоїти здобувачу освіти із особливими освітніми потребами — те, що вважатиметься початковим або достатнім рівнем для учнів інклюзивного класу без ООП, цілком може бути достатнім або середнім для школяра з порушеннями інтелектуального розвитку залежно від ступеня ураження — див. додатково пункт 5;
    • описі альтернативних форм і критеріїв оцінювання, які будуть використовуватися педагогами для вимірювання навчальних досягнень учня з ООП;
    3) вивчати ДОДАТКОВІ навчальні предмети, які відсутні в ТОП. Наприклад: «Українська жестова мова» – для дітей глухих і зі зниженим слухом, «Рельєфне малювання» – для сліпих дітей тощо;
    4) навчатись за частиною предметів ЗА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ школи (часткове виконання ТОП згідно можливостей (сильних сторін) учня), якщо учню це дозволяє рівень його пізнавального розвитку і наявні навички. Наприклад, предмет «Образотворче мистецтво»;
    5) нарешті, обов’язково реалізувати КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ЗАНЯТТЯ, зміст яких зумовлений особливостями психофізичного розвитку школярів з ООП. Наприклад: для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – «Соціально-побутове орієнтування», «Ритміка», «Розвиток мовлення» тощо, або для дітей із складними порушеннями розвитку, у яких ураження інтелекту поєднуються з дефіцитарним розвитком – «Орієнтування у просторі», «Ритміка», «Лікувальна фізкультура» тощо. 
Ще раз повторимо базові ПРИНЦИПИ здійснення МОДИФІКАЦІЇ, які використовувались для переліку можливих модифікацій освітньої програми — це спрощення, виключення, поєднання (інтеграція) або ущільнення.
Підведем підсумки: модифікація освітньої програми не значить, що вона аналогічна вимогам та змісту навчання СЗЗСО, оскільки учень навчається за тим же тематично-календарним планом, що й інші діти його класу. Тому теми уроків збігаються, однак РІЗНЯТЬСЯ матеріали, підходи і глибина вивчення. У такому разі Типові освітні програми спеціальних ЗЗСО використовуємо як методичний матеріал визначення змісту навчання і особливостей оцінювання. Як уже зазначалося в попередньому дописі, у разі МОП розробляється індивідуальний навчальний план (ІНП), що визначає послідовність, форму й темп засвоєння учнем з ООП освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Він базується на основі типового навчального плану, затвердженого МОН України, і розробляється на основі освітньої програми закладу освіти.
У  випадку МОП дитина з ООП вивчає інший,  не  такий  навчальний  матеріал, як інші діти у її класі, який може бути спрощеним, з програми можуть вилучатися ті чи інші навчальні теми чи навіть предмети, знижуються вимоги до участі дитини з ООП у роботі, змінюються критерії оцінювання тощо. Для учнів інклюзивного класу з ООП, зумовленими суттєвими порушеннями їхнього психофізичного розвитку, потрібно суттєве збільшення термінів навчання (зокрема, строків вивчення певних тем), істотна модифікація змісту загальноосвітніх предметів, включення в індивідуальний навчальний план учня низки специфічних навчальних предметів, відсутніх в ТОП (див. пункти вище). Тож основні ЗАВДАННЯ МОДИФІКАЦІЇ – це СПРОЩЕННЯ, ВИКЛЮЧЕННЯ чи УЩІЛЬНЕННЯ ЗМІСТУ навчальної програми з урахуванням особливостей особи з ООП, а також спрямованість на забезпечення активності учня в НАВЧАЛЬНІЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ (активній участі в навчанні класу) та організацію ІНДИВІДУАЛЬНИХ УМОВ НАВЧАННЯ за допомогою додаткових методів і засобів.
З цим ми начебто коротко розібралися. Підемо далі – що ж взагалі являє собою модифікація?
Модифікація (з давньолатинської мови перекладається як встановлення міри) являє собою перетворення, видозміну чого-небудь з набуттям нових властивостей, тобто набуття відповідним об’єктом якісно відмінного стану, що дозволяє учню з ООП включатися у навчальну діяльність, хоча рівень засвоюваних ним ЗУН може і не відповідати віковим нормам учнів інклюзивного класу (скажімо, 3-го, 5-го, 7-го чи 9-го), у якому навчається школяр. Модифікації навчання змінюють характер навчання, змінюючи зміст або понятійну складність навчальних завдань.
Тепер плавно перейдемо до поняття МОДИФІКОВАНОЇ освітньої програми (МОП).
МОП є такою, в основу якої покладена типова освітня програма, але істотно змінена з урахуванням особливостей психофізичного розвитку, психологічного віку і рівня підготовки, сформованості навчальних навичок дитини із особливими освітніми потребами. Таким чином, модифікованою програму роблять ті зміни, які вносять у типову освітню програму ЗЗСО вчитель і асистент вчителя  з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дитини. При цьому внесені корективи не зачіпають концептуальних основ організації освітнього процесу у закладі загальної середньої освіти, традиційної структури уроків, властивих типовій освітній програмі, яка береться за основу (хоча я все ж таки за значних порушень психофізичного розвитку та / або складних порушень більше рекомендував би у разі модифікацій орієнтуватися на освітню програму для спеціальних ЗЗСО).
І ще один момент, на якому хотів би наголосити: будь-яка ДИТИНА, у тому числі і з порушеннями інтелектуального розвитку, НЕ БУДЕ намагатися чомусь НАВЧИТИСЯ, якщо НЕ МАТИМЕ МЕТИ (брак навчальної мотивації, про який так часто пишуть). При цьому саме цілепокладання є проблемним для багатьох категорій особливих освітніх потреб (зокрема, для дітей з РДУГ (рос. СДВГ), з порушеннями інтелектуального розвитку та інших). Але ЦІЛІ для таких дітей ПОТРІБНО ВМІТИ СТАВИТИ з урахуванням їх потреб. Цілі мають бути просто сформульовані, чіткі і конкретні та охоплювати короткий термін реалізації (в рамках виконання одного завдання або 3-5-10 хв. максимум). Адже озвучена мета навіть в межах одного уроку для такої дитина надто далека, а значить нереальна (вона її попросту не сприйматиме), таку мету учень з ООП через гіпобулію, наявні порушення пам’яті тощо швидко забуде, а значить не буде орієнтуватися на неї і, відповідно, не матиме мотивації (правильно сформульовані зрозумілі ЦІЛІ МАЮТЬ МОТИВУВАТИ). Ще раз — краще ставить перед дитиною на уроці декілька послідовних маленьких легкодосягаємих цілей, аніж одну глобальну. Перші дні відвідування школи учнем з ООП доцільно обмежити кількома уроками.
Знову повертаємось до питання модифікації. Одразу зазначу, що наведені варіанти прилаштування інклюзивного середовища згідно завдань індивідуальної програми розвитку загалом і модифікованої освітньої програми зокрема, з одного боку, не є всеосяжним завершеним переліком, а з іншого, вони є доволі різнорідними (частину пропонованих варіантів модифікації асистент вчителя / вчитель зможуть реалізувати одразу без спеціальної підготовки, а інша потребуватиме додаткової / спеціальної підготовки і досвіду. До останніх, зокрема, належить і МОДИФІКАЦІЯ  освітньої програми навчання на основі основної ТОП ЗЗСО і ТОП спеціальних ЗЗСО.
У разі модифікації суттєвій видозміні можуть підлягати: 1) програми навчальних предметів; 2) підручники і робочі зошити учня; 3) електронні засоби і форми організації навчання (зокрема, інтерактивного мультимедійного обладнання, як інтерактивна пісочниця, інтерактивна підлога, панель, LEAP MOTION і т.д. Більшість подібних програмно-апаратних комплексів є універсальними, що дозволяє активно їх використовувати у різних формах роботи з дітьми, а варіанти вузькоспеціалізованого обладнання спрямовані на реалізацію завдань, зумовлених поставленими навчальними, корекційно-розвитковими та реабілітаційними цілями уроків та занять – але про це, можливо, буде в окремому пості, якщо буде цікаво шановним колегам). Сюди ж віднесемо спеціальне програмне забезпечення, яке можна використовувати у навчальному процесі під час роботи на компютері. Наприклад, компʼютерні програми для дітей з інтелектуальними порушеннями (див. наказ МОН України № 414 від 23.04.2018 р. «Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти»); 4) способи навчальної роботи зі школярем з ООП (зокрема, це способи організації колективної навчальної діяльності, налагодження комунікації, демонстрації і контролю (оцінювання) виконання завдань, способи роботи з текстовими матеріалами, очікувані компетенції за результатами навчання тощо). Це може реалізовуватися, наприклад, через:
    • скорочення кількості та обсягу навчальних завдань з одночасним акцентом, збільшення уваги на ключових темах, поняттях, компетенціях. Тобто відкидаємо другорядне, залишаємо основне;
    • модифікацію навчальних цілей для дитини з порушеннями інтелектуального розвитку з формулюванням на доступному їй рівні (див. попередній абзац, присвячений  формулюванням цілей для учня з ООП);
    • альтернативне заміщення складних у виконанні завдань. Наприклад: замість виконання письмової роботи – використання ліплення або малювання, робота з натуральними об’єктами (зокрема, тактильними об`єктами, що відносяться до так званого допоміжного «тактильного» фонду, або інтерактивних стендів) на ту саму тему; замість креслення і вимірювання геометричної фігури – виконання лише вимірювання заздалегідь намальованої на аркуші паперу фігури;
    • варіант заміни великих за змістом усних чи письмових завдань іншими, більш доступними для учня з ООП різновидами та формами роботи (наприклад «дробити» на частини об’ємну інструкцію або повідомлення). Останнє зумовлене істотно меншим обсягом вербального сприймання і памʼяті дітей з ООП, зокрема, з порушеннями інтелектуального розвитку. Наведу приклад: нормотипові діти у віці 7 років здатні безпомилково сприймати і засвоювати інструкцію об’ємом у середньому в 7-8 слів, а у разі, якщо обсяг вербальної інструкції перевищує індивідуальний обсяг памʼяті дитини хоча б на одне слово, то відбуваються ніби випадання її частин: частіше випадають середні ланки інструкції, що призводить до спотвореного розуміння її змісту або навіть до повного нерозуміння останньої дитиною) – детальніше про це писалося у нашій авторській книзі, та й так за бажання інформацію можна знайти на просторах мережі. Ще як варіанти модифікацій: використання усного повідомлення замість письмового звіту або малюнка за результатами спостереження; вивчення вірша меншого за обсягом і т.п.;
    • уведення традицій і ритуалів в організацію навчального дня.
      Перерахуємо декілька прикладів можливих варіантів модифікації СПОСОБІВ ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ЗАВДАНЬ дитиною з ООП:
    • дублювання форм подання інструкцій вчителем / асистентом вчителя. Наприклад, їх одночасне подання учню з ООП в усній,  письмовій і невербальній (жестовій) формах;
    • спрощення інструкцій / подання завдань: покрокове / поелементне представлення і роз’яснення; використання скороченої форми інструкції / завдання; спрощене мовлення (короткі 3-4-слівні речення без складних абстрактних слів);
    • багаторазове повторення інструкції;
    • пояснення навчального матеріалу / способу виконання завдання індивідуально (може нести корекційну складову) та / або у парах “учень з ООП - учень без ООП”, міні-групах (школяр з ООП виконує ту частину загального завдання, яка для нього посильна. Таким чином, у рамках вивчаємої теми на уроці, хоча сам зміст матеріалу може істотно різнитися для учнів без ООП та дитини з порушеннями інтелектуального, однак вона залучається до спільної роботи на уроці);
    • перевірка розуміння учнем з ООП інструкції / завдання через прохання повторити, що сказав або попросив зробити  педагог;
    • демонстрація зразка виконання завдання із одночасною участю в цьому процесі учня;
    • надання учню з ООП можливості вибору об’єкта вивчення в рамках теми уроку.
Також спробую перерахувати декілька прикладів можливих варіантів модифікації СПОСОБІВ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ дитиною з ООП:
    • спрощення завдань: покрокове / поелементне  виконання завдань; використання скороченої форми завдань;
    • скорочення змісту матеріалу, який необхідно засвоїти дитині з ООП. Наприклад, на уроці “Украївська мова” дитині з РАС, з порушенням інтелекту достатньо лише назвати певний малюнок, в інші учні без ООП повинні зробити його опис. Тобто заміна одного завдання на інше за збереження напряму вивчення навчального предмету;
    • використання спеціальних аркушів-шаблонів із завданнями / вправами, які потребують їх мінімального заповнення учнем з порушеннями інтелектуального розвитку / із складними порушеннями;
    • надання додаткового часу школяру з ООП для роботи з текстовим / навчальним матеріалом;
    • зниження вимог до участі в роботі учня з ООП через виконання ним лише частини завдань;
    • виконання частини завдань на ноутбуці (якщо є така змога);
    • доповнення друкованих  матеріалів аудіо- і відеоматеріалами (за потреби із субтитрами або тифлокоментуванням — у разі складних порушень розвитку), а також індивідуальної допомогою в разі ускладнень в розумінні слів та зворотів мови, сенсу змісту;
    • забезпечення учнів з ООП друкованої копією домашнього завдання, яка записується вчителем для класу на дошці;
    • використання лінійки або трафарету у процесі читання для полегшення останнього;
    • використання зошитів з великими клітинками та зі збільшеною відстанню між лініями, що значно спростить навчання письму і виконання завдань завдяки кращій орієнтації учнем у мікропросторі зошита;
    • зниження складності завдання (наприклад, на уроках з математики — складання замість множення);
    • тощо.
Відповідно і система оцінювання учня з ООП у разі використання модифікованої освітньої програми може суттєво відрізнятися від типової, але це вже тема іншого допису. 

Дмитро Прасол, доктор філософії в галузі соціальних та поведінкових наук, практичний психолог КУ "Інклюзивно-ресурсний центр № 3" Миколаївської міської ради

Джерело - пост на Facebook-сторінці. У коментарях під цим постом - обговорення теми.

Повернутись на попередню сторінку