Автор - практичний психолог КУ "Інклюзивно-ресурсний центр № 3" Миколаївської міської ради, доктор філософії в галузі соціальних та поведінкових наук Дмитро Вікторович Прасол джерело

 

Сьогоднішній свій допис хочу стисло (правда-правда, сторінок на шість-сім) присвятити питанню реалізації адаптованого розкладу для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Оскільки всі ми знаємо, що значна частина дітей з порушеннями психофізичного розвитку (а особливо учні, які належать до таких категорій ООП, як: діти з порушеннями інтелектуального розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з деякими складними комбінованими порушеннями, з яскравими проявами розладів аутистичного спектра, з вираженим розладом дефіциту уваги з гіперактивністю) характеризуються швидкою ВИСНАЖУВАНІСТЮ, астенічністю (тобто ослабленістю) при виконанні завдань (особливо завдань інтелектуального характеру), порушеною зниженою / низькою або нерівномірною працездатністю.

І у таких випадках варто говорити про необхідність створення адаптованого (або так званого пристосованого, наближеного) розкладу. І саме цей момент досить часто викликає дебати і суперечки щодо правомірності і необхідності його реалізації. Особисто я вважаю, що якщо дитина належить до учнів з вищеперерахованих категорій особливих освітніх потреб, то з ВИСОКИМ ступенем ІМОВІРНОСТІ вона ПОТРЕБУВАТИМЕ такого РОЗКЛАДУ. Пояснюю це за аналогією щодо зайнять у спортивному залі, до якого приходять дві особи: одна від природи соматично ослаблена, можливо має хронічні захворювання; і друга хай не професійний спортсмен, але такий собі міцний фізкультурник. І ЩО ВІДБУДЕТЬСЯ, якщо ми будемо давати ОДНАКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ (орієнтуючись при цьому на можливості фізкультурника) для обох відвідувачів: однакову тривалість заняття, однаковий темп роботи, однакове навантаження (це може бути як вага спортивних снарядів, так і тривалість діяльності (наприклад, біг на великі дистанції, багатоповторне виконання вправи) тощо). Ще й до того у соматично ослабленої людини будуть додаткові (ті самі корекційно-розвиткові, які проводяться перед уроками (якщо діти навчаються у другу зміну) або після уроків (у разі першої зміни)) заняття.

Чи буде корисним таке навантаження для фізично ослабленої особи? НАВРЯД ЧИ, ще й може підірвати її сили.

Чи буде це МОТИВУВАТИ соматично ослаблену людину, якій після такого перевантаження ще й може бути зле, ще раз прийти до спортивної зали і до занять взагалі? Також НЕ ВПЕВНЕНИЙ (враховуючи знижену навчальну мотивацію, самоорганізацію, порушене цілепокладання таких учнів, схильність до сенсорного перевантаження здобувачів освіти з розладами аутистичного спектра).

Така аналогія доречна, оскільки для частини дітей певних категорій ООП навчальне навантаження таке ж виснажливе (навіть за умови інтелектуальної збереженості), як і фізична праця для соматично ослабленої людини: навантаження повинне побути помірним згідно потреб здобувача освіти і ПОСТУПОВО зростати.

Пишу про це, оскільки з досвіду знаю, що тим же керівникам закладів освіти доволі часто бракує знань або розуміння того, що у дитини з ООП більш повільний темп сприймання, обробки і засвоєння інформації, і частину уроків вона більш ефективно попрацює індивідуально з асистентом вчителя (щоб "вичитатися", засвоїти матеріал) або на корекційних заняттях. А працюючи впродовж всього уроку і перебуваючи на всіх уроках здобувач освіти з особливими освітніми потребами і швидще втомиться, і просто не буде встигати працювати в темпі всього класу без перерв.

Адаптований (пристосований) розклад дозволяє полегшити процес прийняття і засвоєння соціально ситуації шкільного навчання дитиною з особливими освітніми потребами. Тобто він може бути не обов’язково на весь навчальний рік, а на окремий семестр / навчальну чверть. Якщо традиційно зазначається про необхідність врахування потреби в адаптації дитини до школи при вступі до початкової школи (1 клас) або переході з початкової до середньої ланки школи (5 клас) впродовж 2-3 місяців, то чому ми теж саме не повинні робити для учня з ООП в умовах інклюзивного навчання, якщо він цього потребує?

Не дуже добре (але з досвіду знаю, що так буває доволі частенько), коли батьки дитини з особливими освітніми потребами, яка має виражені поведінкові особливості і нюанси, в ОСТАННІЙ термін, без ПОПЕРЕДНЬОЇ підготовки учня вирішують, що їхній дитині потрібна інклюзія, колективна форма роботи (якщо дитина до цього навчалась за індивідуальною формою). І саме адаптований розклад тут прийде хоча б в якійсь мірі на допомогу як дитині з ООП, так і педагогам класу. Адже початок навчального процесу змінює для дитини звичний уклад дня, не дає можливість виконання нею ритуалів (якщо говоримо про дитину з розладами аутистичного спектра), передбачає появу “чужих” для неї людей (вчителя і його асистента, корекційних педагогів, інших дітей) тощо, що буде призводити до психоемоційного перевантаження учня з ООП.

Адаптований розклад являє собою спрощений або комбінований розклад для учня інклюзивного класу зі скороченою тривалістю / кількістю уроків, підлаштований під потреби та можливості певного здобувача / групи здобувачів освіти з ООП, які навчаються в інклюзивному класі.

На що ми можемо спиратися, АРГУМЕНТУЮЧИ потребу здобувача освіти з особливими освітніми потребами у АДАПТОВАНОМУ (пристосованому) РОЗКЛАДІ?

Згідно наступної частини в документі: “Розклад корекційно-розвиткових занять для дитини з ООП узгоджується з розкладом навчальних занять (уроків на моє розуміння) інклюзивного класу, в якому навчається здобувач освіти з ООП, складається з дотриманням педагогічних вимог та вимог санітарного законодавства з урахуванням і НЕ МОЖЕ ПРИЗВОДИТИ ДО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ такої дитини. Для здобувачів освіти, що потребують тимчасового психологічного розвантаження або усамітнення, в ресурсній кімнаті створюється окрема зона, яка використовується незалежно від розкладу занять” (Постанова Кабміну № 957 від 15 вересня 2021 р. “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти”). Цей момент можна використовувати в контексті необхідності введення адаптацій розкладу уроків для уникнення перевантаження здобувачів освіти, що належать до таких особливих освітніх категорій, як порушення інтелектуального розвитку, синдром Дауна, порушення опорно-рухового апарату, складні множинні порушення, розлади аутистичного спектра, з вираженим розладом дефіциту уваги з гіперактивністю. Серед учнів зі складними комбінованими порушеннями адаптованого розкладу ймовірніше за все потребуватимуть діти: з поєднанням порушень інтелектуального розвитку з іншими порушеннями, з поєднанням порушення опорно-рухового апарату із затримкою психічного розвитку, з поєднанням РДУГ із затримкою психічного розвитку.

Останні категорії зазначаються у ВИСНОВКУ від інклюзивно-ресурсного центру в 7 розділі, а також описово може вказуватися потребами щодо цього при описі компетенцій (вольові якості, саморегуляція, рівень працездатності, темп роботи тощо) у 6 розділі під час опису фахівцями окремих сфер розвитку здобувача освіти з ООП.

А далі вже заклад освіти, якщо дійсно ставиться відповідально до потреб і можливостей дитини з порушеннями психофізичного розвитку (а це не лише педагоги класу, а й адміністрація закладу — у першу чергу), шукає конкретні шляхи реалізації такого розкладу для учнів інклюзивного класу.

Тобто адаптований розклад має будуватися в першу чергу з урахуванням ВІДМІННОСТЕЙ у РИТМІ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ дитини з особливими освітніми потребами та інших учнів інклюзивного класу, які необхідно враховувати в організації режиму праці (навчання на уроках / корекційно-розвиткових заняттях (позаурочна діяльність)) та відпочинку (перерви, скорочений навчальний день порівняно з учнями без ООП тощо).

Адаптований розклад дає дитині з особливими освітніми потребами більш сприятливі і пролонговані у часі умови вироблення навичок сприймати навчальний матеріал, конструктивно реагувати і взаємодіяти з учителем / асистентом учителя, самостійно або з їх допомогою виконувати завдання, налагоджувати контакти з однокласниками / шкільним соціальним оточенням, спрямований на поетапне формування навчальної мотивації. Така моя думка щодо МЕТИ введення адаптованого розкладу. Доцільна адаптація може позитивно впливати на КОГНІТИВНИЙ, ЕМОЦІЙНИЙ і ПОВЕДІНКОВИЙ компоненти.

Процес адаптації традиційно складається з ОРІЄНТОВНОЇ ФАЗИ (2-3 тижні), які дуже доречно припадають на час спостережень асистента вчителя за учнем з ООП перед розробкою індивідуальної навчальної програми, ФАЗИ НЕСТІЙКОГО ПРИСТОСУВАННЯ (2-3 тижні) і ФАЗИ ВІДНОСНО СТІЙКОЇ АДАПТАЦІЇ (5-6 тижнів), якщо процес входження дитини з особливими освітніми потребами до школи проходить відносно стабільно і внутрішня напруга, тривожність школяра знижуються.

Сам розклад уроків і занять для здобувача освіти з особливими освітніми потребами є одним з основних організаційних документів, що регламентує освітній процес і регулює проведення навчальних та корекційно-розвиткових занять.

Він має забезпечувати логічну послідовність у засвоєнні знань і виробленні необхідних компетенцій, раціональне використання аудиторного фонду (у тому числі ресурсної кімнати). Без наявності останньої, на мою думку, реалізація адаптованого розкладу буде більш складною, тому закладу освіти варто обов`язково подбати про виділення у шкільній будівлі приміщення і відповідне його обладнання (розумію, що за один-два роки повноцінну ресурсну кімнату у звичайній школі зробити важко, але часто стикався з тим, що у школі взагалі ніякої кімнати немає (при тому, що самі інклюзивні класи є: з дітьми з РАС, вираженим РДУГ, з інтелектуальними порушеннями)). Адаптований розклад має враховувати рекомендації відповідно до наявних порушень психофізичного розвитку здобувача освіти з ООП, можливостей закладу освіти (наявність асистента вчителя, корекційних педагогів, психолога, аудиторного фонду, ресурсної кімнати або такого куточка у класі тощо), можливостей батьків (приводити дитину пізніше (скажімо, не на перший, а другий урок) або забирати раніше (з останніх уроків) тощо). Тобто для прийняття оптимального рішення щодо практичної реалізації адаптованого розкладу для здобувача освіти з ООП необхідно враховувати:

  • категорію особливих освітніх потреб і зміст висновку ІРЦ (зазначені компетенції, рекомендації);
  • спостереження педагогів інклюзивного класу (вчителя і асистента вчителя);
  • наявний аудиторний фонд і оснащеність закладу освіти (та ж сама ресурсна кімната або її замінники);
  • можливості і згоду батьків (питання адаптованого розкладу потрібно ОБОВ’ЯЗКОГО обговорити з ними, щоб уникнути згодом непорозумінь);
  • загальний розклад інклюзивного класу та графік роботи корекційних педагогів.

Категорія ООП і спостереження педагогів вказують на передумови необхідності реалізації такого розкладу, згода батьків — їхню підтримку і подальшу можливість відносно безпроблемної реалізації, наявна матеріальна і аудиторна забезпеченість і загальний розклад уроків / занять — визначає конкретні напрями і кроки у створенні адаптованого розкладу для учня з ООП. Поки що бачу загальний рух у створенні адаптованого розкладу у конкретному закладі освіти саме таким чином. Якщо у колег будуть слушні зауваження або рекомендації — готовий сприймати.

Під час розробки адаптованого розкладу уроків повинні враховуватися особливості психофізичного розвитку та динаміка розумової працездатності здобувача освіти з ООП. Пік розумової активності школярів зазвичай припадає у час між 10.00 та 12.00 годинами дня (2-3 уроки), але варто також враховувати індивідуальні нюанси розвитку і працездатності дитини з ООП. Часто такі діти з особливостями сприймання, поведінковими особливостями, зниженою розумовою працездатності ВІДНОСНО більш-менш працездатні до середи, тому четвер обов’язково має бути ще більш розвантажувальним днем порівняно з іншими учнями класу (можливо, зі зменшеною порівняно зі звичним розкладом кількістю уроків — на 1 урок), та впродовж 2-3 неповних уроків у один день.

Розклад уроків як планування черговості уроків на день / тиждень складається на семестр (адаптований, за потреби — на чверть) відповідно до навчальних планів, графіків навчального процесу, календарно-тематичного планування здобувача освіти з ООП. Тижневий обсяг і тривалість уроків не повинні перевищувати граничне тижневе навантаження для здобувача освіти з особливими освітніми потребами. Частково варіанту реалізації адаптованого розкладу для здобувача освіти з РАС присвятив увагу у попередньому дописі - "КОЛИ У КЛАСІ НАВЧАЄТЬСЯ ДИТИНА З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА. Маленький путівник для вчителя та асистента".

Знову ж таки не забуваємо про ВІЗУАЛЬНИЙ РОЗКЛАД як позитивної мотивації для дитини з особливими освітніми потребами (зокрема, з РАС, з РДУГ). Навіть якщо вона мовленнєва і читає. Все одно такі діти у більшій мірі потребують унаочнення, візуалізації, у тому числі і стосовно розкладу. А як показує мій суб’єктивний досвід, далеко не завжди цьому приділяється увага в інклюзивних класах. Це картинки, тематичні малюнки, які відповідають не лише тому чи іншому уроку, але і для позначення перерв (наприклад, зображення гри або ласощів, а на одній з перерв — столової, до якої ходить клас на обід), корекційних занять, а також часу, коли дитину забиратимуть зі школи (фото мами чи тата). Такі малюночки можуть клеїтися на лінійку з картону і даватися дитині на кожен день. А вчитель може навіть заохочувати дитину, просячи її сказати / показати, який урок чи заняття буде наступним для класу. Візуальний розклад дозволить учню візуально відстежувати (вибачаюсь за тафтологію) час перебування у школі, хід часу (“було”, “зараз”, “потім”), дає можливість попередити виникаючі ситуації, розвиватиме навички планування та контролю.

Адаптований розклад регламентує навчальний ритм здобувача освіти з особливими освітніми потребами і є фактором оптимізації навчального процесу з урахуванням потреб і можливостей останнього. Вивчення нового матеріалу з найбільш складних для сприймання дитини уроків (освітні галузі “Математика”, “Мови і літератури”) і тем варто планувати на вівторок і середу на 2-3 уроках (початкова школа), 2-4 (середня школа), а четвер — бути розвантажувальним днем (відсутність уроків з предметів, які належать до вище означених освітніх галузей), тобто розподіл уроків за навчальними предметами здійснюється відповідно до шкали за ступенем складності предметів.

Проблема складання адаптованого розкладу полягає в укладанні послідовності проведення уроків для здобувача освіти з ООП з необхідністю урахування низки обмежень, зумовлених порушеннями психофізичного розвитку дитини з ООП, та узгодження такого розкладу із розкладом для всього інклюзивного класу.

За адаптованим розкладом уроків вчитель взаємодіє зі здобувачами освіти з ООП на обраних ними каналах комунікації, дозовано подаючи навчальний матеріал. Тривалість такого уроку, на МОЮ думку — до 20 хв. у початковій школі, до 30 хв. — у середній школі (подібно до дистанційного навчання), включає збільшений термін перерв ≥15 хв. (у тому числі за рахунок зменшення тривалості уроку).

Для здобувачів освіти з розладами аутистичного спектра середньої школи, як приклад, можна спробувати використами адаптований «ступінчастий» розклад: наприклад, у перші два місяці від початку навчального року здобувач освіти з РАС може відвідувати три уроки тривалістю по 30-35 хв. або менше для кожного уроку (вересень-жовтень), наступні два місяці (листопад-грудень) – чотири уроки по 30-35 хв., потім тривалість уроків може збільшуватися до 40-45 хв. кожного і т.д.

Зміни тривалості уроків мають бути дидактично обґрунтованими і забезпечувати необхідну якісь освіти згідно очікуваних результатів за індивідуальною навчальною програмою (якій присвятив свого часу два окремих великих дописи, а також два великих пункти в рамках спеціально створеної презентації за навчальним курсом для асистентів вчителів). У процесі реалізації ааптованого розкладу можлива незначна структурна перебудова уроку для здобувача освіти з ООП з урахуванням його працездатності з метою донесення основної інформації, вироблення базових навичок.

Окрема частина інформації про адаптований розклад міститься у моїй презентації “Адаптації і модифікації у навчальному процесі (На прикладі індивідуальної навчальної програми, плану, календарно-тематичного планування, розкладу і змісту уроків, системи оцінювання)” переглянути (з 57:50). 

На цьому завершую свій сьогоднішній допис.

Коментарі

Напишіть свій коментар