Календарно-тематичне планування за умов інклюзивного навчання

Автор - практичний психолог КУ "Інклюзивно-ресурсний центр № 3" Миколаївської міської ради, доктор філософії в галузі соціальних та поведінкових наук Дмитро Вікторович Прасол джерело

 

Ще одне актуальне і наболіле питання стосовно інклюзії у закладах освіти є практична реалізація календарно-тематичного планування (КТП) для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами (ООП). І якщо у разі адаптованої освітньої програми (АОП) тут все більш-менш зрозуміло, оскільки зміст навчальних предметів, як і обсяг годин (принаймні в абсолютній більшості випадків за окремими винятками, оговореними у попередніх дописах) залишаються незмінними, то у разі модифікованої освітньої програми (МОП) все набагато складніше, зокрема, щодо узгодження тем, розкладу уроків, кількості годин за НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ, які піддано МОДИФІКАЦІЇ для учня з інтелектуальними / складними комбінованими порушеннями з такими, які викладаються за Типовою освітньою програмою ЗЗСО для інших учнів інклюзивного класу, які не мають ООП. Нижче я намагатимусь стисло торкнутися обох варіантів – оформлення календарно-тематичного планування для учня, який навчається за АДАПТОВАНОЮ програмою (АОП), і таке ж саме календарно-тематичне планування, але вже для учня, який навчається за МОДИФІКОВАНОЮ програмою (МОП).

Під час написання цього допису опрацьовував наступні джерела:

- «Рекомендації щодо складання календарно-тематичного планування з навчальних предметів інваріантної та варіативної частини навчального плану» [1];

- «Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році» [2];

- стаття Сергія Дятленко (національного експерта проєкту DECIDE з розвитку демократичних освітніх систем в громадах) «Коригуюче навчання – формальність чи важлива необхідність?» [3];

-відеоролик на YouTube «Коригуюче навчання 2020» [4];

- книжечка «Календарне планування» за авторства І. Жаркової для 3 класу за Типовою освітньою програмою за 3-4 клас (розробленою під керівництвом Савченко О. Я.) – Тернопіль, 2021 [5];

- Составление и оформление календарно-тематического плана: Методические рекомендации для преподавателей учебных дисциплин и МДК/ сост. Т.А.Палагута, Т. Н. Салова [6];

- Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами [7];

- Положение о календарно-тематическом планировании учебных дисциплин и профессиональных модулей. 2016 [8];

- статей на сайті НУШ, зокрема, стаття «Відповідаємо на ваші запитання. Календарне планування, опорні школи та початок НУШ» [9], стаття «Зрозуміти новий Стандарт. Інструкція для вчителів» [10];

- стаття на сайті osvita.ua «МОН: учителі мають планувати роботу у довільній формі» [11];

- «Рекомендації МОН щодо викладання навчальних предметів у ЗЗСО в 2020/21 н.р.» [12];

- Лист МОН України від 07.06.2017 № 1/9-315 «Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» [13];

- ознайомлювався з прикладами оформлення календарного планування з різних навчальних предметів на сайтах «На урок» та «Всеосвіта»;

- певна кількість інших джерел-сайтів.

Якщо щось важливе випустив з поля зору, то з радістю готовий отримати таку інформацію від колег, тому заздалегідь дякую.

Календарно-тематичне планування є тим нормативним ДОКУМЕНТОМ, котрий ЗАБЕЗПЕЧУЄ методично правильне ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ [6] для здобувача освіти з ООП згідно індивідуальної навчальної програми (якщо ми вже говоримо і працюємо у сфері практичної реалізації інклюзії в освіті) як зазвичай по семестровий РОЗПОДІЛ ЗМІСТУ навчального матеріалу, який представлений у програмі, тобто КТП регламентує діяльність педагогів інклюзивного класу в організації уроків у відповідності до навчального плану закладу освіти, воно «конкретизує організацію освітнього процесу» [7]. У той же час в умовах реалізації інклюзивного навчання КТП розробляється відповідно до індивідуальної навчальної програми здобувача освіти з ООП та / або робочих програм з предметів (більш актуально для середньої і старшої школи, де кількість вчителів-предметників значно зростає порівняно з початковою школою), тому логічно, що представити його вчитель інклюзивного класу зможе лише ПІСЛЯ розробки індивідуальної навчальної програми. Стосовно реалізації розробки календарно-тематичного планування для здобувача освіти з ООП, то воно, на МОЮ думку, лягає в першу чергу на плечі вчителя інклюзивного класу (оскільки він планує КТП всього класу), а асистент може надавати посильну допомогу щодо заповнення змісту / тем уроків, колонки з корекції / приміток.

Момент, на якому хочу загострити увагу читачів – я ратую за дотримання ДОЦІЛЬНОСТІ і РОЗУМНОЇ НЕОБХІДНОСТІ щодо створення календарно-тематичного ПЛАНУВАННЯ в інклюзивному класі з урахуванням потреб і можливостей здобувача освіти з ООП. Саме тому у подальшому в дописі мною будуть озвучуватися ті чи інші моменти та загальні рекомендації стосовно оформлення календарно-тематичного планування, однак при цьому я буду висловлювати СВОЮ позицію щодо їх використання і дотримання у разі забезпечення навчального процесу за умови інклюзивного навчання. Робота над документацією такого плану не повинна забирати надміру часу та зусиль педагогів інклюзивного класу, адже інклюзія – це не про документацію, це – про дитину. Тому нижче у дописі будуть розглядатися два варіанти дій з оформлення календарно-тематичного планування в інклюзивному класі. Знову ж таки, у статті на сайті НУШ зазначається, що встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів такого документу, як календарно-тематичне планування (КТП) є неприпустимим [9], те ж саме знаходимо і на сайті osvita.ua [11] (з чим я в цілому погоджують, зокрема, стосовно інклюзії), однак давати і мати певні «гайди», орієнтири, на МОЮ думку, буде доречним, інакше може страждати ЯКІСТЬ такого ПЛАНУВАННЯ, надмірний РІЗНОБІЙ в ОФОРМЛЕННІ. Відсутність хоч якоїсь орієнтовної алгоритму-структури щодо розробки КТП так само може привносити негативні тенденції, як надмірна «закостеніла» регламентація. Тобто, знову ж таки, виходячи з рекомендацій від МОН України, ми як фахівці-консультанти ІРЦ можемо лише надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу [12], зокрема, у роботі з учнями з особливими освітніми потребами.

Отже, саме КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ за своєю суттю є РОЗПОДІЛОМ у ЧАСІ ВПРОДОВЖ навчального РОКУ окремих УРОКІВ (з того чи іншого навчального предмету) з урахуванням кількості годин, що визначаються програмою на кожну тему, граничною кількістю тижневих годин (визначених індивідуальним навчальним планом здобувача освіти з ООП – авторська примітка) і розкладом уроків. Воно, на моє розуміння, може розроблятися педагогами інклюзивного класу (вчителем / асистентом вчителя) як на базі наявних заготівок у виді книжечок з календарного планування – див. [5] (доцільніше у разі АОП і відносно простих порушень психофізичного розвитку дитини), так і самостійно – (доцільніше у разі МОП) у відповідності з індивідуальною навчальною програмою учня з ООП, індивідуальним навчальним планом (якщо такий є), навчальною програмою предмету і вимогами Державних освітніх стандартів (включаючи Державний стандарт для дітей з ООП). Тобто саме календарно-тематичне планування може здійснюватися у довільній формі, є індивідуальною справою педагога [2] для полегшення і систематизації обліку кількості уроків / навчальних тем, КТП регламентує діяльність педагога з виконання змісту Типової освітньої програми. Тож вчитель інклюзивного класу може на свій розсуд вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання в учня з ООП, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в використовуваному підручнику.

Далі, під час складання календарно-тематичного планування педагоги інклюзивного класу можуть аргументовано вносити зміни у розподіл годин (згідно з рекомендаціями МОН), на власний розсуд використовувати резервні години. Зокрема, під час складання освітніх програм і відповідних навчальних планів заклад освіти (а значить і педагоги інклюзивного класу) має повноваження здійснювати перерозподіл навчальних годин навчального плану в межах 15% від загального обсягу навчального навантаження (можлива зміна моделей інтеграції освітніх галузей) [1; 2]. Крім того, у навчальних планах за рахунок годин варіативного складника може здійснюватися збільшення кількості годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника тощо. Подібне заклад освіти може здійснювати за запитом батьків / законних представників дитини з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей і пізнавальних інтересів здобувача освіти з ООП для забезпечення індивідуалізації освітнього процесу для учня з порушеннями психофізичного розвитку.

У разі наявності у класі здобувачів освіти зі спорідненими категоріями ООП / труднощами у навчанні можливе загальне планування для таких учнів інклюзивного класу.

Серед можливих варіантів реалізації календарно-тематичного планування за умови інклюзивного навчання можна виділити наступні:

- ПЕРШИЙ ВАРІАНТ, коли у разі адаптованої освітньої програми (АОП) здобувач освіти з ООП цілком може і не потребувати окремого календарно-тематичного планування (оскільки теми уроків співпадатимуть з такими для учнів без ООП). Відповідно, привнесення змін у навчання з урахування особливих освітніх потреб здобувача з ООП може відмічатися у колонках «ЗМІСТ» (зазначатися як приклад так званого КОРИГУЮЧОГО НАВЧАННЯ для учнів з ООП) та / або «ПРИМІТКА», чого я торкнуся детальніше нижче –це використання додаткової літератури, зміст індивідуальних завдань для здобувача / здобувачів освіти з ООП (що потребують саме АОП), різноманітні форми роботи на уроках, запланована індивідуальна діяльність, необхідне обладнання тощо. Тобто всі НАЯВНІ АДАПТАЦІЇ згідно індивідуальної навчальної програми відповідно до категорії особливих освітніх потреб здобувача освіти можуть ВНОСИТИСЯ вчителем в ЗАГАЛЬНЕ календарно-тематичне ПЛАНУВАННЯ інклюзивного класу як КОРОТКІ доповнення до основного матеріалу у колонках «Зміст / Тема уроків» та / або «Примітках» ВЛАСНЕ ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУВАННЯ. Якщо вчителем використовується куплена книжечка з календарно-тематичного планування (на прикладі вказаної у переліку опрацьованих джерел [5]), то у разі АОП і відносно незначних порушень психофізичного розвитку здобувача освіти (наприклад: порушення розвитку в одній-двох споріднених сферах; визначення переважно однієї категорій ООП у здобувача освіти у Висновку про комплексну оцінку розвитку від ІРЦ або знову ж таки дві логічно повʼязані між собою категорії ООП, які часто «йдуть» у парі (затримка психічного розвитку і тяжкі порушення мовлення – окрім інтелектуальних порушень); потреба переважно у ІІ, рідше ІІІ (???) рівнях підтримки) така ІНФОРМАЦІЯ може СТИСЛО і ЛАКОНІЧНО ЗАЗНАЧАТИСЯ у колонці «Тема уроку», як варіант – за потреби – додаткова інформація може вноситися у наявних наприкінці кожного навчального предмета частинах «Резервних уроків». Єдине, що не завжди у таких книжечках достатньо місця в таблиці у колонці «Зміст / Тема уроку» для внесення подібних приміток, тому це варто враховувати під час вибору книжечки. Або як варіант додатково «дографити» ще одну колонку для корекції. У разі адаптацій, на МІЙ погляд, у колонці «Зміст/ теми уроків» для учня з ООП варто надавати перевагу саме відображенню ТЕМ УРОКІВ, оскільки вони співпадатимуть з такими для інших учнів у більшості випадків;

- ДРУГИЙ ВАРІАНТ, більш доцільний у разі модифікованої освітньої програми (МОП), коли календарно-тематичне планування може оформлюватися у вигляді окремого документу або як складова індивідуальної навчальної програми учня з ООП. В такому разі воно традиційно структурно складається з наступних складових – ТИТУЛЬНОГО ЛИСТА, де орієнтовно зазначені (надаю з прикладами):

- назва документу – Календарно-тематичне планування;

- клас (3-Б);

- навчальний рік (на 2021-2022 н.р.);

- ПІБ вчителя (Прасола Дмитра Вікторовича);

- ПІБ здобувача освіти з ООП (Городенко Дарини Михайлівни);

- назва закладу освіти;

- перелік навчальних предметів (якщо означене календарно-тематичне планування розробляється педагогом самостійно, а не використовується вже закуплена книжечка з календарного планування). КТП складається відповідно до навчальних предметів навчального плану на відповідний період [9], при цьому змістовний розподіл програмового матеріалу покладається на вчителя [там же];

- погодження з заступником директора / директором (на даний час, наскільки я знаю, це не є обов’язковим, однак у частині закладів все ще практикується) або як варіант (не обов’язково, можливо більше доцільно у разі МОП) – з командою психолого-педагогічного супроводу дитини.

Далі, до складу календарно-тематичного планування також входять:

- ВСТУПНА ЧАСТИНА (містить найменування навчальних предметів, цілі і завдання, освітні технології), вона з урахуванням специфіки нашого питання – впровадження інклюзії в закладі освіти – має відображати особливості роботи з учнем / учнями з ООП, пріоритети у роботі з ними з у рахуванням їх вікових та психофізичних можливостей;

- НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (тижнева кількість годин окремо з кожного предмета, реквізити програм (ТОП закладу освіти і програми-донора для адаптацій / модифікацій – див. два останніх дописи відносно ІНДИВІДУАЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ здобувача освіти з ООП), навчально-методичні комплекси і використані підручники, за якими відбувається навчання – так зване інформаційне забезпечення навчання). У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд [10];

- ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ або компетенції на сучасний лад з предметів.

На МОЮ професійну думку як фахівця-консультанта, все це (Вступна частина, Навчально-методичне забезпечення і очікувані результати) МОЖЕ БУТИ ВИЛУЧЕНО зі структури календарно-тематичного планування або МАКСИМАЛЬНО СПРОЩЕНО, зазначивши лише посилання на зміст індивідуальної навчальної програми та / або (за потреби) індивідуального навчального плану, в яких останнє уже прописане, та використані підручники – з метою УНИКНЕННЯ повторного ДУБЛЮВАННЯ матеріалу);

- ВЛАСНЕ ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ або так звана ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА ПЛАНУВАННЯ у формі ТАБЛИЦІ, котре представлене в ній через низку колонок (атрибутів), куди входять: порядковий номер і дата уроку; зміст / тема уроку; колонка для корекції і примітки. Як вже зазначав, на МОЮ думку подібна форма більш ДОЦІЛЬНА саме у разі МОДИФІКОВАНОЇ програми або необхідності внесення ЗНАЧНИХ АДАПТАЦІЙ (що може бути зумовлено комбінованими порушеннями розвитку школяра), оскільки і зміст, і очікувані результати, і види навчальної діяльності, методи та прийоми будуть у тій чи іншій мірі відрізнятися для учня з ООП (зокрема, у такому випадку для здобувача освіти з порушеннями інтелектуального розвитку) порівняно з його однокласниками без ООП. У разі модифікацій, на МІЙ погляд, у колонці «Зміст/ теми уроків» для учня з порушеннями інтелектуального розвитку варто надавати ПЕРЕВАГУ саме відображенню ЗМІСТУ УРОКІВ, оскільки теми можуть ІСТОТНО відрізнятися порівняно з такими для інших учнів через значні відмінності у змісті матеріалу, який вивчається, з навчальних предметів.

Воно має враховувати рівень навчальних можливостей, знижений характер навчальної мотивації здобувача освіти з особливими освітніми потребами, можливості вчителя / асистента вчителя і наявну матеріальну базу.

Далі, знову ж такі, у різних школах виходячи з наявної практики календарно-тематичне планування може узгоджуватися із заступником директора закладу освіти із навчально-виховної роботи (ще доволі поширено, хоча і не обовʼязково), затверджуватися директором закладу освіти із зазначенням дати (вже відносно рідко) чи, як варіант – з командою психолого-педагогічного супроводу здобувача освіти з ООП, але, наголошую, більше як КОНСУЛЬТАТИВНОГО характеру зі ЗБЕРЕЖЕННЯМ академічної СВОБОДИ вчителя і асистента вчителя як педагогічного тандему (цього моменту я вже торкався і наголошував у Вступній частині Індивідуальної навчальної програми здобувача освіти з ООП – Блок четвертий – РЕЗУЛЬТАТІВ, ПРИНЦИПІВ І ФОРМ НАВЧАННЯ) Зокрема, там є фраза: «Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання педагоги інклюзивного класу визначають САМОСТІЙНО, ВРАХОВУЮЧИ пізнавальні здібності і МОЖЛИВОСТІ ЗДОБУВАЧА освіти, конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення корекційно-розвивальних завдань». Тобто я у наданому прикладі також намагався реалізувати акцентують від МОН України на тому, що автономія педагога має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання [11].

З загальних відомостей в календарно-тематичному плануванні можуть подаватися: річна кількість годин з кожного предмету, тижневе навантаження з предмету, планова кількість практичних / самостійних робіт, реквізити програми, вихідні дані підручників / робочих зошитів (останнє – знову ж таки за потреби), за якими працюють зі здобувачем освіти з ООП, число і кількість видів контролю, практичних видів робіт, наведених у рекомендаціях МОН України.

Коротко пройдемося по структурі оформлення власне календарно-тематичного планування, яке часто представляється у вигляді таблиці, яка містить наступні колонки (атрибути), що включають:

- ПОРЯДКОВИЙ НОМЕР і ДАТУ проведення уроку. Складаючи календарно-тематичне планування;

- ЗМІСТ / ТЕМИ УРОКІВ (щодо варіанту відображення саме ЗМІСТУ, а не теми уроку, то це як раз дуже доречно у разі МОП, адже узгодити теми у разі інтелектуальних порушень учня стає вкрай складно). Даний атрибут ДУЖЕ СТИСЛО, ЛАКОНІЧНО і ЄМНО може містити: загальні теми / зміст навчального предмету, які мають відповідати записам класному (у разі АОП) або учбовому (у разі МОП) журналі; кількість годин на кожну окрему тему; теми уроків і види робіт / тип заняття, контроль. Наголошую – МОЖЕ містити, тобто конкретний зміст наповнюється педагогом інклюзивного класу на власний професійний розсуд з урахуванням потреб і можливостей учня з ООП, наповнення змістовних ліній за навчальними предметами. Тобто ми знову ж таки повертаємось до бажаності дотримання принципу «ЛЕЗО ОККАМА» для запобігання надмірного перевантаження вчителя додатковою документацією і недоцільної витрати часу – календарно-тематичне планування потрібне для ПОЛЕГШЕННЯ ОБЛІКУ і ЗВІТУВАННЯ про ВИКОНАНУ РОБОТУ вчителем інклюзивного класу, у тому числі з урахуванням потреб здобувача освіти з порушеннями психофізичного розвитку, а не для «сушіння» голови над новим документом через наявність у класі дитини з ООП. У даній або наступній колонці за потреби педагог інклюзивного класу може також визначити послідовність вивчення тем і розподіл годин за темами, враховуючи об’єм максимального тижневого і річного навантаження для здобувача освіти з ООП. Загалом зміст рекомендується орієнтувати на очікувані результати навчання (з урахуванням потреби у формуванні життєвих компетентностей учнів з порушеннями інтелектуального розвитку).

Педагог інклюзивного класу у стовпчику «Зміст / тема уроку» може стисло (за потреби) визначати послідовність вивчення окремих питань теми згідно адаптованого / модифікованого змісту, продумувати систему уроків навчання, повторення, закріплення і форми контролю. На сайті НУШ зазначається, що за допомогою конкретних ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ вчителю можна формувати тему уроку і добирати відповідні навчальні матеріали [9].

Під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах варто виділяти КЛЮЧОВІ теми, на яких базується подальше опрацювання програмового навчального матеріалу, що дозволить ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета (як одного з принципів МОДИФІКАЦІЇ). У цій же колонці вчитель може стисло зазначати КОРИГУЮЧЕ НАВЧАННЯ з теми для учня з особливими освітніми потребами (більш детально цьому увага присвячується в наступній колонці) та ПОЄДНАННЯ коригуючого навчання через поєднання ПОВТОРЕННЯ теми з учнем з ООП з вивченням НОВОГО матеріалу. Щодо планування письмового контрольного оцінювання, то слід пам’ятати, що навіть для учнів без ООП може бути заплановано на один день виконання письмової контрольної роботи тільки з одного предмета;

- КОЛОНКУ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ (адже ті ж самі індивідуальні навчальні програми містять корекційно-розвиткову складову). Крім того, сюди ж можна віднести так зване «КОРИГУЮЧЕ НАВЧАННЯ», про яке згадується у джерелі [2], відповідно до якого для учнів з ООП (враховуючи специфіку мого допису) значною мірою пропонується приділяти більше уваги повторенню вивченого матеріалу (що є особливо актуальним для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, на чому неодноразово наголошував у своїх попередніх дописах). У відеоролику «Коригуюче навчання 2020» серед завдань коригуючого навчання зазначаються забезпечення якісного виконання освітніх програм, повторення вивченого матеріалу і визначення рівня засвоєння матеріалу здобувачами освіти (у нашому випадку – учня з ООП) [4]. У статті Сергія Дятленко (національного експерта проєкту DECIDE з розвитку демократичних освітніх систем в громадах) говориться про коригуюче навчання як про спосіб компенсації так званих наслідків дистанційного навчання [3], але за цим же принципом ми можемо перенести такий підхід і у календарно-тематичне планування для здобувачів освіти з інтелектуальними порушеннями, що потребують регулярного повторення і закріплення вивченого матеріалу, ЦИКЛІЧНОСТІ і КОНЦЕНТРИЧНОСТІ у навчанні. Таким чином, коригуюче навчання зумовлюється потребою у так званому «довивченні» навчального матеріалу (особливо для учнів з ООП) та формах його здійснення – як варіант, виділення додаткового часу варіативної складової на основні предмети (0,25 год. – 0,5 год.) або виділення годин варіативної складової навчального плану на індивідуальні чи групові заняття з окремих предметів (від 0,1 год.) за тією ж статтею [3], опрацювання попередніх тем впродовж усього навчального року напередодні вивчення того матеріалу, для якого ці теми є базовими. З нову ж таки, з урахуванням можливостей здобувача освіти з особливими освітніми потребами і побажань батьків. Можливе, як варіант (наголошую, що це лише МОЯ пропозиція у деяких випадках, не потребуюча обов’язкового виконання), відображення ІНДЕКСІВ конкретних ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ з того чи іншого предмету для учня з порушеннями інтелектуального розвитку порівняно зі здобувачами освіти без ООП;

- також може мати колонку «ПРИМІТКА» – особливо актуально у разі загального календарно-тематичного планування на клас за АОП, де для учня з ООП зазначається використання додаткової літератури, зміст індивідуальних завдань для здобувача освіти з ООП, різноманітні форми роботи на уроках, запланована індивідуальна діяльність та необхідне обладнання. Крім того, вчитель інклюзивного класу може вносити корективи за результатами реалізації корекційного навчання.

На МОЮ думку, під час розробки КТП цілком достатньо використання лише однієї колонки з двох останніх («Колонка для корекції» або «Примітки») для лаконічного відображення вище перерахованої інформації.

Коментарі

Напишіть свій коментар